Що саме ми звикли називати «ідентифікаційним кодом»

Більшість українців, заповнюючи банківські або офіційні форми, майже автоматично використовують словосполучення «ідентифікаційний код» чи «ІПН». Проте з юридичного погляду ще з 2012 року в законодавстві закріплена інша офіційна назва — реєстраційний номер облікової картки платника податків, скорочено РНОКПП. Саме це формулювання зустрічається в Податковому кодексі України та більшості нормативних актів ДПС.

Чому відбулася зміна терміна

До 2011 року діяв Закон «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів», де було записано «ідентифікаційний номер». Коли ухвалювали новий Податковий кодекс, держава вирішила підкреслити, що йдеться не просто про «номер особи», а про запис у реєстрі платників податків. Так і з’явилася довша, але точніша назва.

Ключові аргументи законодавців

• Уніфікація: узгодження термінології з міжнародними стандартами, де переважає поняття Taxpayer Registration Number.
• Уточнення функції: акцент саме на податковому обліку, а не на загальній ідентифікації.
• Усунення плутанини: розмежування з номером паспорта, свідоцтва про народження чи іншими документами.

Де використовується РНОКПП сьогодні

Незважаючи на нову офіційну назву, банки, нотаріуси й роботодавці досі можуть усталено говорити «ідентифікаційний код». Проте в усіх документах, що мають юридичну силу, правильним вважається «РНОКПП». Найчастіші ситуації застосування:

• реєстрація ФОП або юридичної особи;
• подача декларацій про доходи й сплату податків;
• оформлення банківських рахунків та кредитів;
• укладання трудового договору.

Чи можна взагалі не мати РНОКПП

З релігійних міркувань громадянин може письмово відмовитися від отримання номера. Тоді у паспорті проставляється штамп «Відмова від РНОКПП». Проте доступ до більшості електронних сервісів держави, банків та роботодавців суттєво ускладнюється.

Приклади використання правильної назви

Приклад 1. Фізична особа звертається до банку по депозит. У заяві вона заповнює поле «Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)» – 10 цифр, без дефісів.

Приклад 2. Підприємець реєструє касовий апарат в податковій. У формі № 20-ОПП він вказує власний РНОКПП та РНОКПП директора.

Як правильно посилатися на номер у договорах

Юристи радять у тексті договору вперше писати повну назву, наприклад: «…що має реєстраційний номер облікової картки платника податків 1234567890 (далі — РНОКПП)». Далі достатньо абревіатури.

Отже, юридично коректним є формулювання «реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)». Використання звичних слів «ідентифікаційний код», «ІПН», «ідентифікаційний номер» не є помилкою у повсякденному спілкуванні, але бажано поступово переходити до нової офіційної термінології, аби уникнути непорозумінь у державних та фінансових документах.