Що таке воротарський майданчик

Прямокутна зона безпосередньо перед воротами у футболі називається воротарським майданчиком. Вона відзначена на полі двома лініями, проведеними перпендикулярно до лінії воріт, які з’єднані паралельною лінією, утворюючи менший прямокутник усередині штрафного майданчика. Незважаючи на компактні розміри, саме тут зосереджено чимало ключових моментів гри: від вирішальних сейвів до найбільш драматичних голів.

Розміри та розташування

Згідно з Правилами гри IFAB, бокові лінії воротарського майданчика відступають на 5,5 метра (6 ярдів) від внутрішньої сторони кожної стійки воріт, а глибина прямокутника в поле також становить 5,5 метра. Тому в англомовному світі можна почути й термін «six-yard box». Лінії мають таку ж ширину, як і всі інші розмітки на полі, і вважаються частиною майданчика, якщо м’яч чи гравець торкається їхньої зовнішньої кромки.

Функціональне призначення

• Безпека воротаря. Ця зона покликана дати голкіперові мінімальний буфер під час стандартних ситуацій, зокрема при ударах від воріт. У минулому судді більш лояльно ставилися до фізичного контакту з воротарем за її межами, тоді як у межах майданчика захисні права голкіпера посилені.
• Місце для удару від воріт. Правило вимагає виконувати удар від воріт із будь-якої точки воротарського майданчика. Віднедавна захисники можуть отримувати пас усередині штрафного, тож майданчик став ще важливішим для короткого розіграшу.
• Організація стандартів. При вільних чи штрафних ударах суперники мусять перебувати поза межами штрафного майданчика, але для кутових ударів обмеження стосується лише розташування м’яча, а не гравців. Тому під час кутових футболісти часто «штурмують» саме воротарський майданчик, сподіваючись замкнути подачу з кількох метрів.

Як правила гри обмежують дії у воротарському майданчику

Згідно з сучасною редакцією Правил:

• Голкіпер може вільно торкатися м’яча руками лише у власному штрафному майданчику, а не винятково у воротарському. Однак будь-яке навмисне перешкоджання йому всередині «шести ярдів» розцінюється суворіше: суддя може зафіксувати порушення навіть при мінімальному контакті.
• Нападник має право перебувати у воротарському майданчику, якщо не заважає голкіперові. Якщо ж він блокує рух або рухає руки, це трактують як фол на воротарі.
• В разі вільного удару, призначеного команді, що обороняється, суперники мають залишати межі штрафного майданчика, але не зобов’язані віддалятися від лігальної «коробки» у 5,5 метра.

Цікаві факти та приклади

Приклад 1. У фіналі Ліги чемпіонів 2018 року, коли Лоріс Каріус у воротарському майданчику намагався швидко ввести м’яч у гру, Карім Бензема підставив ногу й забив. Попри близьке розташування до воротаря, арбітр гол зарахував: нападник не заважав голкіперові до моменту передачі.

Приклад 2. У матчах англійської Прем’єр-ліги тренери все частіше ставлять двох захисників по обидва боки воротаря під час удару від воріт. Це дозволяє розпочати позиційну атаку коротким пасом, адже нова редакція правил скасувала вимогу, щоб м’яч покинув штрафний майданчик.

Воротарський майданчик здається незначним прямокутником, але саме тут вирішуються долі матчів. Завдяки чітко прописаним правилам зона балансує між захистом воротаря та свободою атаки, а незначні, на перший погляд, 5,5 метра перетворюються на арену найгарячіших футбольних подій.