Про що взагалі йдеться

Коли медики говорять про «хворобу судин», найчастіше мають на увазі атеросклероз – хронічне ураження артерій, під час якого на їхніх стінках відкладаються жирові бляшки. З часом вони звужують просвіт судини, погіршують кровотік і можуть спровокувати інфаркт чи інсульт. Паралельно в той же набір нерідко входять варикозне розширення вен, облітеруючий ендартеріїт і тромбози. Однак «судинна хвороба» – це збірний термін; уточнити його здатен лише лікар після обстеження.

Які питання виникають найчастіше

• Чому формуються бляшки і хто у групі ризику?
• За якими симптомами відрізнити атеросклероз від звичайної втоми ніг?
• Чи можна зупинити процес без операції?
• Які обстеження обов’язкові і як вони проводяться?

Основні причини та фактори ризику

На перший план виходять підвищений рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ), куріння, артеріальна гіпертензія та цукровий діабет. Велику роль грають вік, нестача фізичної активності й генетична схильність. Чим більше факторів збирається разом, тим швидше прогресує процес.

Симптоми, які варто помітити

• Оніміння або «мурашки» у ногах, особливо після тривалого сидіння.
• Переймоподібний біль у литках під час ходьби (т. зв. переміжна кульгавість).
• Бліді чи синюшні стопи, уповільнене загоєння подряпин.
• Для судин серця – стискальний біль за грудиною, що посилюється під час навантаження.

Унікальність атеросклерозу в тому, що на ранніх стадіях він майже безсимптомний. Часто першим «дзвіночком» стає вже серйозне ускладнення – інфаркт міокарда або мозковий інсульт.

Як ставлять діагноз

Золотий стандарт – доплерографія судин, коли ультразвук вимірює швидкість кровотоку і шукає звуження. Для коронарних артерій застосовують коронароангіографію, для сонних – дуплексне сканування. Загальний та біохімічний аналіз крові дозволяє оцінити рівень холестерину й трігліцеридів. Лікар також розраховує індекс міжплечової різниці тиску, щоб виключити критичні стенози.

Чим лікують і що робити пацієнтові

Терапія починається зі зміни способу життя: відмови від куріння, перехід на середземноморську дієту, щоденні 30-хвилинні прогулянки. Майже завжди призначаються статини – препарати, що знижують синтез холестерину в печінці. Додатково можуть застосовуватись антитромботичні засоби (аспірин, клопідогрель) для профілактики тромбів.

Якщо просвіт судини звужений більш ніж на 70 %, розглядають стентування або шунтування. Для вен нижніх кінцівок можливі лазерна абляція чи склеротерапія.

Два реальні приклади

• Журналіст, 52 роки. Курив по дві пачки щодня, у спортзал не ходив. Після кількох епізодів болю в грудях обстежився: стеноз коронарної артерії 80 %. Йому встановили стент і призначили статини. Через пів року без куріння та зранковими пробіжками рівень ЛПНЩ впав на 35 %.
• Перукарка, 38 років. Скаржилась на набряки та «зірочки» на ногах. Доплерографія виявила варикоз і ранній атеросклероз гомілкових артерій. Лікар порадив компресійні панчохи, корекцію ваги та курсовий прийом флеботоніків. Після втрати 7 кг зникла біль і тяжкість, швидкість кровотоку нормалізувалася.

Нині атеросклероз та інші судинні патології вважають «тихими» епідеміями. Вони розвиваються роками і непомітно підкошують здоров'я. Регулярний контроль тиску, холестерину й проста звичка рухатися щодня можуть зберегти судини еластичними навіть у поважному віці.