Чому взагалі утворюється кіста яєчника

Кіста яєчника – це порожнина, заповнена рідиною, яка з’являється всередині яєчника або на його поверхні. У більшості випадків це доброякісне утворення, яке не має нічого спільного з раком. Часто кіста формується як «збій» нормального менструального циклу: фолікул, з якого мала вийти яйцеклітина, не розривається або, навпаки, закривається після овуляції і наповнюється рідиною.

Загалом причини появи кіст можна умовно поділити на дві групи: функціональні (пов’язані з гормонами та овуляцією) і органічні (коли в яєчнику формуються вже інші типи утворень – ендометріоїдні, дермоїдні, кістоми тощо).

Основні види кіст і що їх провокує

Функціональні кісти: наслідок гормональних коливань

Ці кісти найпоширеніші і часто зникають самі протягом 2–3 менструальних циклів.

• Фолікулярна кіста
  

  Виникає, коли домінантний фолікул не лопається і яйцеклітина не виходить. Фолікул продовжує «жити» та наповнюється рідиною. Провокувати можуть:

  • гормональний дисбаланс (стрес, різка зміна ваги, підлітковий вік, пременопауза);
  • нерегулярні менструації;
  • відкладена або відсутня овуляція.
• Кіста жовтого тіла
  

  Після овуляції на місці фолікула формується жовте тіло, яке виробляє прогестерон. Якщо в ньому накопичується кров або рідина – утворюється кіста. Часті причини:

  • гормональна стимуляція (наприклад, під час підготовки до ЕКЗ);
  • запальні процеси в малому тазі;
  • надмірні фізичні навантаження або травма живота в другій половині циклу.

Органічні кісти: коли проблема глибша

• Ендометріоїдна кіста («шоколадна»)
  

  Формується при ендометріозі, коли клітини слизової оболонки матки опиняються на яєчнику. Вони так само «менструюють», як і в матці, але кров нікуди не відтікає, накопичується і утворює темний вміст кісти. Серед причин:

  • генетична схильність;
  • гормональні порушення, при яких ендометрій надто активний;
  • ускладнення після абортів, кесаревого розтину чи інших втручань у матку.
• Дермоїдна кіста
  

  Усередині можуть бути жир, волосся, фрагменти кісток чи зубів. Це вроджене утворення, яке розвивається з ембріональних клітин. Вона не пов’язана з циклом, з’являється повільно і може довго не давати симптомів.

• Кістаденома (серозна чи муцинозна)
  

  Доброякісна пухлина, заповнена рідиною або густим слизом. Точні причини не завжди зрозумілі, але частіше зустрічається у жінок після 30–35 років і пов’язана з тривалими гормональними змінами та спадковістю.

Роль гормонів, способу життя та інших факторів

На ризик появи кіст яєчника впливають не тільки «збої» циклу, а й комплекс факторів:

• Гормональні порушення – проблеми з щитоподібною залозою, гіперпролактинемія, полікістоз яєчників, наслідки прийому чи скасування гормональних препаратів.
• Хронічні запальні захворювання органів малого таза – сальпінгоофорити, інфекції, що передаються статевим шляхом, занедбані вагінальні інфекції.
• Стрес і порушення режиму сну – змінюють роботу гіпоталамуса і гіпофіза, центрів, які керують жіночими гормонами.
• Нерегулярне або пізнє статеве життя саме по собі кіст не викликає, але опосередковано впливає через гормональний фон та ризик запалень.
• Спадковість – якщо у мами чи бабусі були ендометріоїдні або інші кісти, ризик більший.

Що відчуває жінка і коли потрібно насторожитися

Невеликі кісти часто протікають безсимптомно і виявляються випадково на УЗД. Проте є ознаки, які варто сприймати серйозно:

• ниючий або тягнучий біль унизу живота, частіше з одного боку;
• відчуття тиску, здуття, дискомфорт під час статевого акту;
• нерегулярний цикл, «мажучі» виділення між менструаціями;
• раптовий гострий біль, нудота, запаморочення – можливий розрив або перекрут кісти, це вже стан для негайної медичної допомоги.

Чи завжди кіста небезпечна і як зазвичай діють лікарі

Багато функціональних кіст зникають самостійно. Лікар часто обирає спостереження: кілька місяців контролює кісти на УЗД, іноді рекомендує гормональну терапію. Якщо кіста велика, росте, викликає біль, підозріло виглядає на УЗД або є ризик перекруту – пропонують оперативне втручання, зазвичай лапароскопічне.

Наявність кісти не означає автоматично безпліддя. Але затягувати з обстеженням і лікуванням небажано: великі або ендометріоїдні кісти можуть ускладнювати овуляцію, впливати на якість яйцеклітин і навіть призводити до втрати частини яєчника.

Своєчасний візит до гінеколога, регулярне УЗД органів малого таза та уважне ставлення до власного циклу – найпростіший спосіб не пропустити момент, коли звичайна кіста ще не встигла стати великою проблемою.