forkredit.com | www.sadowod.com | - | finntalk.com

НА ЛЬВІВЩИНІ ВІДКРИЛИ ЄВРОПАНСІОНАТ ДЛЯ ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ

НА ЛЬВІВЩИНІ ВІДКРИЛИ ЄВРОПАНСІОНАТ ДЛЯ ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ

У Львові відкрили пансіонат для літніх людей, який забезпечує гідні умови проживання, лікування і дозвілля тих, кому потрібен постійний медичний догляд або опіка на схилі літ.

Про це інформує leopolis.news.

Розташований він дуже близько від центру міста – на стику проспекту Чорновола і вулиці Липинського (кільце біля «Макдональдса»), в ошатному двоповерховому будиночку, який певний час узагалі не використовували. Тепер у будівлі на сімсот квадратних метрів зроблено капітальний ремонт, її повністю пристосовано для потреб літніх людей і надання їм медичних послуг.

«Ми щойно відкрили пансіонат для літніх людей справжнього європейського типу, – розповідає його директор Андрій Гураль. – Маємо німецьке і голландське обладнання, ліжка з електроприводом, які піднімаються й опускаються автоматично. Вони призначені для людей важкохворих: після травм та інсультів. Душову кімнату облаштовано так, що можна помити людину, яка лежить або сидить. Тут постійно присутній лікар, який стежить за станом здоров’я пацієнтів, є медсестри і професійні доглядальниці. Але наш пансіонат розрахований не лише на тих, хто постійно лежить, а й також на тих, хто може себе обслуговувати самостійно, але з якихось причин уже не може чи не хоче проживати вдома один».

Він розповідає, що на першому поверсі облаштували кімнату-їдальню, де люди похилого віку зможуть проводити вільний час, спілкуватися за чашкою чаю чи кави. Також у будівлі є постійне відеоспостереження і зв’язок онлайн. Рідні, якщо вони перебувають дуже далеко (за кордоном, наприклад), можуть у будь-який момент бачити на екрані свого комп’ютера, як доглядають за їхнім батьком, матір’ю, дідусем чи бабусею, поспілкуватися за допомогою Скайпу чи Вайберу.

«Також у нас є ще й велика територія, яку теж облаштовуємо для потреб пацієнтів: тут будуть пандуси, в центрі подвір’я – фонтанчик, багато зелені, лавочки, і це майже в центральній частині міста, куди зручно добиратися з будь-якого кінця Львова. Цим наш пансіонат відрізняється від інших приватних закладів такого типу, які розташовані переважно поза містом: у Брюховичах, Винниках, Білогорщі чи Оброшиному у приватних будинках, де звичайні душові кімнати і важкохворим людям складно помитися», – продовжує Андрій Гураль.

За його словами, нині в пансіонаті є вже двоє підопічних, на днях поступить ще двоє. А загалом цей будинок дозволяє забезпечити комфортні умови для сорока осіб. Двох лежачих людей нині обслуговують п’ять осіб персоналу. З напливом пацієнтів планують збільшувати кількість працівників.

Приміщення під пансіонат орендують у приватної особи, яка в такий спосіб хоче долучитися до добрих справ, оренда є довгостроковою.

Перебування в такому приватному закладі не буде безплатним. Нині це коштує орієнтовно 9-10 тисяч гривень, при всіх потрібних висококваліфікованих послугах, чотириразовому правильному, збалансованому харчуванні вартість може сягати й п’ятнадцяти тисяч гривень. Як для українських реалій – сума немала, як для  європейських – невелика. Наприклад, у Німеччині така послуга коштує орієнтовно три тисячі євро в місяць. У львівському пансіонаті думають і над бюджетним варіантом, і навіть над тим, щоб реально робити справи милосердя й когось, хто конче потребує допомоги, утримувати безплатно. У кімнаті мешкатимуть двоє, троє, щонайбільше четверо людей. Також за потреби будуть одномісні кімнати. Від цього залежатиме вартість перебування тут.

Пансіонат також планує надавати медичні послуги для людей цього мікрорайону й перевести справу догляду за старенькими та хворими людьми на професійну й високоморальну основу, зліквідувати ті старі штампи «будинку для престарілих», куди ще й потрапити важко, бо треба подолати багато бюрократичних бар’єрів. Щоб така справа розвинулася, потрібно змінити законодавство. Воно мало б заохочувало підприємливих людей вкладати гроші в такі благочинні проекти. Потрібно нарешті запровадити страхову медицину й поміняти світогляд людей. Усі повинні зрозуміти, що рівень цивілізованості країни визначається за тим, як у ній живуть люди похилого віку.

 

Фото: Йосип Марухняк