Кип’ячена вода — для когось звичка з дитинства, а для когось вимушений крок за умов сумнівної якості водопровідної води. Але чи варто робити це постійним ритуалом? Розберімося, чим така вода відрізняється від сирої, які в неї можуть бути плюси та мінуси, і коли вона справді необхідна.

Що відбувається під час кип’ятіння води

1. Знищення бактерій. Висока температура (100 °C) є згубною для більшості мікроорганізмів, тому кип’ятіння знижує ризик інфекцій.
2. Зменшення вмісту хлору. За тривалого кип’ятіння частина хлору випаровується або перетворюється на менш активні сполуки, і водопровідна вода стає менш «хлорованою» на смак.
3. Утворення накипу. Під час кип’ятіння солі кальцію та магнію частково випадають в осад, через що на стінках чайника з’являється накип.

Плюси постійного вживання кип’яченої води

1. Безпека з точки зору бактерій і вірусів. Якщо ви живете в регіоні, де якість водопровідної води викликає сумніви, кип’ятіння — один із надійних способів захистити себе від кишкових інфекцій.
2. Зменшення вираженого запаху або присмаку. Вода з-під крана інколи має запах хлору чи небажаний смак, а кип’ятіння та подальше охолодження пом’якшують ці «аромати».
3. Доступність. Закип’ятити воду можна майже будь-де — достатньо мати джерело тепла. На відміну від фільтрів або купівлі бутильованої води, це не потребує постійних витрат.

Можливі недоліки

1. Менша кількість мінералів. За частого кип’ятіння частина корисних мінеральних солей осідає у вигляді накипу і не потрапляє до організму. У результаті постійне вживання такої води може зменшити надходження кальцію, магнію та інших мікроелементів.
2. Відчутна «важкість» після охолодження. Парадоксально, але інколи кип’ячена вода може залишатися важкою на смак, особливо якщо початкова мінералізація була високою. Частина солей випадає в осад, але інші можуть залишатися розчиненими.
3. Кип’ятіння не вирішує всіх проблем. Важкі метали (свинець, мідь, ртуть), нітрати та інші хімічні забруднювачі під час кип’ятіння не зникають. Ба більше, через випаровування частини об’єму води їхня концентрація може навіть зростати.

Кип’ятіння робить воду безпечнішою з бактеріальної точки зору, але не очищає її від хімічних домішок і не завжди є повноцінною альтернативою фільтрації.

Коли кип’ячена вода справді важлива

• Небезпечне джерело води. Якщо ви перебуваєте в поході або в регіоні зі слабким очищенням водопроводу, краще закип’ятити воду, ніж ризикувати здоров’ям.
• Приготування дитячого харчування. Багато педіатрів радять використовувати кип’ячену воду для дитячих сумішей, особливо якщо немає якісного фільтра.
• Після отруєння, за наявності каменів у нирках або в післяопераційний період. Після отруєння впродовж кількох днів рекомендують пити мінеральну або кип’ячену воду, а у разі сечокам’яної хвороби конкретні рекомендації надають лікарі.