Історія та офіційна назва

Офіційна назва українського державного гімну – «Державний Гімн України». У повсякденному мовленні найчастіше кажуть «Гімн України» або згадують перші рядки – «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Така практика звична для багатьох країн: британці називають свій гімн за першим рядком God Save the King, а французи – La Marseillaise.

Автори слів і мелодії

• Текст: поет і етнограф Павло Чубинський написав вірш восени 1862 року, натхненний ідеями українського визволення.
• Музика: композитор та священник Михайло Вербицький створив мелодію у 1863-му. Спершу це був твір для гітари, згодом – для хору.

Поєднання пристрасної поезії й урочистої мелодії швидко поширилося Галичиною, а потім і всією Україною. Уже 10 березня 1865 року гімн виконали у Перемишлі під час концерту пам’яті Тараса Шевченка.

Чому саме така назва та перші рядки

Фраза «Ще не вмерла» була популярним патріотичним зверненням у Східній Європі XIX століття. Польський гімн починається словами «Jeszcze Polska nie zginęła». Обидві нації прагнули підкреслити: попри відсутність власної держави, народ і його культура живі.

У 1860-х роках Україна перебувала під владою Російської імперії. Тож вірш Чубинського швидко набув символічного значення: він нагадував, що боротьба за свободу триває.

Коли пісня стала державним символом

• 1917–1921: Центральна Рада, а пізніше уряди УНР й ЗУНР використовували «Ще не вмерла…» як неофіційний гімн.
• 1991: після проголошення незалежності Верховна Рада затвердила мелодію Вербицького як тимчасовий гімн.
• 6 березня 2003 року: Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», який закріпив сучасну редакцію тексту та мелодії. Президент Леонід Кучма підписав документ 28 березня.

За законом виконується лише перший куплет і приспів. Решта строф залишаються історичною частиною, але в офіційних церемоніях не звучать.

Текст, який співаємо сьогодні

Оригінал Чубинського трохи відрізнявся. Для сучасної версії у 2003 році внесли дві зміни: замість «Ще нам, браття молодії…» стало «Ще нам, браття-українці…», а «Стане, браття, козацького роду…» замінили на «Запануєм і ми, браття, у своїй стороні…». Мета правок – зробити мову ближчою до сьогодення і, за словами парламентарів, уникнути архаїзмів.

Два приклади, коли гімн відіграв вирішальну роль

• Євромайдан, зима 2013-2014 рр. Під час масових протестів тисячі людей співали гімн щогодини, використовуючи пісню як спосіб самоорганізації та демонстрації єдності.
• Футбольний матч Україна – Швеція, Євро-2012 Після виконання гімну збірна України здобула перемогу 2:1, а стадіон у Києві встановив рекорд гучності співу серед європейських першостей.

Гімн залишається могутнім інструментом самоідентифікації. Він звучить на шкільних лінійках, спортивних аренах, міжнародних самітах і, що найважливіше, у складні моменти – коли потрібно нагадати собі, що українська слава та воля «ще не вмерли». Так назва «Державний Гімн України» поєднує офіційний статус із живою емоцією, яка об’єднує мільйони людей у різні епохи й обставини.