Чому взагалі виникає питання «як називається професія»?

Українські роботодавці, HR-менеджери та навіть працівники кадрових служб постають перед дилемою: як коректно записати посаду в оголошенні або трудовій книжці, щоби не порушити закон і бути зрозумілим кандидатові. Крім того, читач часто плутає побутову назву («айтішник») з офіційною («фахівець з інформаційних технологій»). Тому запит «як називається професія» насправді включає кілька уточнень: де шукати нормативну форму, як утворювати фемінітив, чи треба перекладати з англійської та що робити з новими спеціальностями.

Де шукати офіційну назву професії

В Україні базовим документом є Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений Мінекономіки. Оновлення відбуваються щороку: до переліку додають «тренер з робототехніки», «фандрайзер» тощо. Щоб знайти правильну назву, достатньо ввести ключове слово у відкритій електронній версії класифікатора.

• Код і група вказують, до якої сфери належить робота: 2149.2 – «фахівець з кібербезпеки».
• Обов’язкове використання у штатному розписі, наказах та записах у трудовій книжці.
• Варіативність допускається лише в дужках: «інженер-програміст (Java)».

Як працює класифікатор

Спершу обираємо розділ – наприклад, «Професіонали». Далі – підрозділ «Фахівці в галузі інформаційних технологій». Останній крок – конкретна професія. Якщо потрібної позиції немає, роботодавець може подати заявку до Мінекономіки, додавши обґрунтування та опис функцій.

Фемінітиви та гендерна чутливість

Після внесення змін до українського правопису 2019 року використання фемінітивів стало нормою, але класифікатор переважно містить форми чоловічого роду. Міністерство культури рекомендує додавати жіночу форму в дужках: «журналіст (журналістка)». У комунікації з аудиторією медіа чи соцмережами фемінітив можна писати без дужок, якщо це не офіційний документ.

• «Бариста» – універсальна форма, фемінітив не потрібен.
• «Директорка» – можливий варіант для публічних текстів, але у штатному розписі залишається «директор».

Коли доречні неофіційні назви

У маркетингових матеріалах, резюме або внутрішніх листах компанія може використовувати модні англомовні назви («SMM-менеджер», «data scientist»). Вони пожвавлюють текст і привертають увагу. Однак у трудовому договорі все одно варто прописати узгоджену з класифікатором назву, інакше з’являється ризик спорів із Держпраці або проблем із нарахуванням стажу.

Приклад 1. Спеціаліст з маркетингу

У рубриці вакансій бачимо «digital-маркетолог». Перевіряємо класифікатор – там фігурує «фахівець з маркетингу». Роботодавець може прописати: «фахівець з маркетингу (digital-маркетолог)».

Приклад 2. Лікар-анестезіолог

Офіційна назва – «лікар-анестезіолог» з кодом 2221.2. Можна додати уточнення «(дитячий)» для конкретизації, але не замінювати базову форму.

По суті: щоб дізнатися, як правильно називається професія, спершу відкрийте Класифікатор професій, перевірте код і норму написання, за потреби додайте фемінітив або уточнення в дужках. Побутові чи англомовні назви залишайте для реклами й резюме, а в офіційних документах дотримуйтеся державного стандарту.