Як правильно назвати людину, в якої беруть інтерв'ю

У розмовній і навіть журналістській практиці часто виникає питання, як коректно назвати учасника інтерв'ю, що відповідає на запитання. Зазвичай використовують кілька слів: респондент, інтерв'юований, співрозмовник, а інколи й загальні «герой матеріалу» чи «учасник». Нижче розберімося, який термін доречний у різних контекстах і чому взагалі важливо робити точний вибір.

Чому виникає плутанина?

У традиційних медіа склалися дві паралельні школи: академічна (соціологічна) та журналістська. Соціологи ще з середини XX ст. закріпили за людиною, що відповідає на запитання анкети, слово «респондент». Журналісти ж довгий час обходилися спрощеним «співрозмовник», оскільки інтерв'ю вважалося жанром бесіди. З появою наукових медіа та подкастів відбулося змішування термінів, і сьогодні читач може зустріти в одній статті всі варіанти.

Основні терміни та їхнє вживання

• Респондент – найпоширеніше слово, особливо коли мова про опитування, соціологічні дослідження або будь-яку кількісну методику з фіксованим переліком запитань. У вузькому сенсі респондент може навіть заповнювати анкету самостійно.
• Інтерв'юований – калька з англійського interviewed person. Підкреслює саме факт проведення інтерв'ю, а не ширше опитування. Підходить для телевізійних сюжетів, газетних статей або подкастів, де є ведучий і гість.
• Співрозмовник – універсальне та нейтральне слово, яке доречне, якщо бесіда не має формального анкетування або ж автор хоче уникнути канцеляризмів. Особливо популярне в художньо-публіцистичних жанрах.
• Гість програми / герой матеріалу – уточнювальні позначення, що підкреслюють роль людини в конкретному форматі, але не є загальними термінами.

Як обрати найдоречніше слово

• Оцініть формат. Якщо це наукове опитування з десятками учасників, логічно писати «респонденти».
• Зважайте на стиль видання. У ділових ЗМІ часто вживають «інтерв'юований», щоб підкреслити професійність.
• Подумайте про читача. Легке й інтуїтивне «співрозмовник» зрозуміле широкій аудиторії без спеціальної підготовки.
• Не змішуйте терміни в одному абзаці без потреби – це створює враження хаосу.

Приклади застосування

• Приклад 1. У соціологічному звіті читаємо: «У дослідженні взяли участь 1200 респондентів, що представляють усі регіони країни».
• Приклад 2. У журналістському матеріалі: «Нашим сьогоднішнім співрозмовником став музикант, чия творчість підкорила європейські фестивалі».

Отже, хоч усі наведені слова граматично правильні, вибір терміна залежить від контексту, жанру та цільової аудиторії. У наукових текстах переважає «респондент», у медіа – «інтерв'юований» або «співрозмовник». Головне – бути послідовним і дбати про ясність для читача.